Митрополит Іоасаф, вікарій Київської митрополії, народився 8 квітня 1961 року в с. Кути Маньківського району Черкаської області в сільській сім'ї.
У 1976 році закінчив Кутівську восьмирічну школу й того самого року вступив до Київського професійно-технічного училища, після закінчення якого був направлений на роботу в управління виробничо-технологічної комплектації тресту «Південнозахідтрансбуд».
У 1980-1982 роках проходив службу в лавах Радянської армії. Після демобілізації повернувся на колишнє місце роботи, де й працював до 1990 року.
У 1990 році вступив до Київської духовної семінарії, яку успішно закінчив 1994 року, і тоді ж був прийнятий до Київської духовної академії.
10 листопада 1994 року призначений на посаду помічника інспектора КДАіС.
28 липня 1995 року у Покровському жіночому монастирі м. Києва митрополитом Харківським і Богодухівським Никодимом хіротонісаний у сан диякона.
9 листопада 1997 року у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври єпископом Житомирським і Новоград-Волинським Гурієм висвячений у сан священника.
27 березня 1998 року в Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври проректором КДАіС архімандритом Митрофаном (Юрчуком) пострижений у чернецтво з ім'ям Іоасаф на честь святителя Іоасафа Бєлгородського.
У 1998 році після закінчення Київської духовної академії і захисту дипломної роботи на тему «Церковно-історичне значення Помісного собору РПЦ 1917-1918 рр.» був залишений викладачем гомілетики у КДС.
До свята Пасхи 1999 року Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром возведений у сан ігумена.
17 квітня 2000 року призначений старшим помічником інспектора КДАіС.
8 червня 2000 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром возведений у сан архімандрита.
1 серпня 2000 року призначений благочинним храму Київської духовної академії і семінарії на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
У 2002 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Історія виникнення й розвитку антитринітарного напряму у вченнях древніх і сучасних сектантських течій». Згодом ніс послух викладача канонічного права та порівняльного богослов'я у КДАіС.
Рішенням Священного Синоду УПЦ від 9 лютого 2006 року (Журнал № 4) був призначений членом робочої комісії з відновлення діалогу з УАПЦ.
31 березня 2006 року призначений на посаду доцента кафедри канонічного права КДА.
22 січня 2007 року призначений настоятелем парафії Воскресенського кафедрального собору м. Києва.
14 грудня 2007 року постановою Священного Синоду Української Православної Церкви (Журнал № 120) архімандриту Іоасафу визначено бути єпископом Новокаховським і Бериславським.
Рішенням Священного Синоду УПЦ від 10 лютого 2011 (Журнал №4) року призначений єпископом Кіровоградським і Новомиргородським.
9 липня 2012 року за Літургією в Київському Пантелеймонівському монастирі у Феофанії Блаженнішим Митрополитом Володимиром возведений в сан архієпископа.
17 серпня 2017 року за богослужінням в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм возведений в сан митрополита.
23 листопада 2022 року у відповідь на рапорт про погіршення стану здоров’я Священним Синодом УПЦ прийнято рішення звільнити митрополита Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа від керування Кіровоградською єпархією.
Митрополит Васильківський Іоасаф надалі несе послух вікарія Київської Митрополії.
